Оксана Пономаренко — мастерка handmade и предприниматель, владеющая двумя магазинами на Etsy: DollCotton и BlytheClothesDesign. Свой клиентам женщина предлагает широкий ассортимент текстильных игрушек ручной работы, а также одежду на заказ для Барби, серии Монстр Хай и других кукол. По словам заказчиков, игрушки Оксаны приносят удачу и способствуют любому начинанию как дома, так и на работе.
Магазин на Etsy
Оксана — швия-закройщица. Долгое время она работала на двух работах: на фабрике, занимающейся оптовым производством одежды, а также в ателье, где выполняли индивидуальные заказы. Хендмейдом игрушек женщина заинтересовалась, когда сидела в декретном отпуске.
«В декрети мені страшенно не вистачало зайнятості. Я звикла, що маю щільний графік, аж ось з’явилася купа вільного часу. Хотілося робити щось руками, повернутися до шиття. Якось я натрапила на сайти, де сиділи інші мами. Вони виставляли фото своїх текстильних ляльок та звірят. Мене це зацікавило. Тим паче всі необхідні матеріали в мене були — у кожної швачки вдома обов’язково знайдуться якісь непотрібні клаптики тканини. Лишалося взяти й почати. І я почала. Відтоді так цим і займаюся».
Спершу майстриня навіть не думала, що такі товари можна продавати. Вона просто виготовляла іграшки, щоб собі не гуляти та й дитину порадувати.
«Одного разу я взяла зайчика, якого зробила напередодні, й пішла до куми в ательє показати, чим же я займаюся в декреті. Там саме була клієнтка, яка чи то робила, чи то забирала замовлення. Вона побачила мого зайця й сказала: «А продайте його мені. Мені дуже подобається ручна робота». Ось таким чином десь за 50 грн я продала свою першу іграшку. Тільки тоді я зрозуміла, що такі вироби мають попит і на них можна заробляти».
Після цього почалася пошук майданчиків збуту. Суми — рідне місто Оксани — не таке й велике. На відміну від Києва там не проходили великі вуличні ярмарки, де можна було б презентувати свої товари. Зрештою майстриня звернула увагу на соціальні мережі, а потім у 2013 році зареєструвалася на Etsy і відкрила свій перший магазин під назвою DollCotton.
«Відкривала я магазин самостійно. Багато чого мені було неясно, тож із продажами нічого не виходило. Поступово я пройшла курс одного підприємця, який і розклав мені все по поличках… На курсах навчали, як продавати, на що звертати увагу, як писати оголошення. Після закінчення курсу у мене буквально за тиждень почалися продажі. Тоді це було легко. Зараз складніше, тому що нішу заповнюють, конкуренція дуже велика».
Відтоді минуло чимало часу. Оксана відкрила ще магазини на Amazon і eBay, але улюбленим маркетплейсом все одно залишається Etsy. Зараз на сторінках DollCotton та BlytheClothesDesign підприємиця сумарно має понад шість тисяч продажів.
Історії, що наповнюють життя сенсом
За десять років роботи Оксана отримала сотні вдячних відгуків. В основному клієнти сходяться в одному — ляльки та звірята майстрині неодмінно приносять своїм власникам удачу.
«Чесно, я не знаю, з чим це пов’язано. Можливо, тому що в поганому гуморі я навіть не торкаюся машинки — не можу шити і по всьому. Кілька років тому була у мене цікава історія з однією жінкою. Вона замовила у мене сім’ю зайців: маму, тата і маленьку дитину, — займалася візуалізацією, тобто уявляла собі те, що хотіла б отримати в житті. Таким способом жінка шукала собі чоловіка. І знаю, це звучить неймовірно, але вона його таки знайшла. Він був одягнений достоту як хлопець-заяць — у водолазку рідкісного болотяного кольору. Після, коли вже планувала вагітність, жінка на маленькому зайчику намалювала стать майбутньої дитини, але не вгадала. А коли чекала на другу дитину, то додатково замовила ще одного зайченя. Щоб ціла родина була у зборі».
Не менш цікава історія стосується іграшки-ангелятка, яку замовила у майстрині одна бізнес-леді. Як тільки жінка брала з собою іграшку на зустрічі, де ухвалювалися важливі рішення, то все складалося найкращим чином. Як тільки вона забувала янгола вдома, справи одразу ж йшли кепсько. З того часу бізнес-леді практично не дістає іграшку з сумки.
Однак якщо з іграшками все просто й зрозуміло, то догодити клієнтам, що замовляють одяг для ляльок, буває нелегко. Пояснити замовникам, що досить складно пошити для ляльки аналогічний одяг, призначений насамперед для дорослої людини, практично неможливо.
«Недавно у нас була замовниця, яка за 60$ придбала в магазині піджак. Це вже трапилося під час війни. Доставка затрималася десь у дорозі. Жінка дуже нервувала з цього приводу. На зауваження, що затримка можлива, бо ж у нас у країні війна, вона лише відмахнулася словами, що війна у нас вже закінчилась. Зрештою вона зажадала повернення грошей, а за два дні все ж отримала свою посилку. Це при тому, що з цією клієнткою ми працювали не раз і не два… Після цього вона просто перестала відповідати на мої повідомлення щодо оплати або повернення, а за товар так і не заплатила».
Зі слів Оксани, чим дорожче замовлення, тим кращі клієнти. Напередодні війни майстриня мала два великі замовлення на 300$ кожне. Коли ж почалися воєнні дії, й сім’я виїхала з міста, то замовники просто написали: «Оксано, або зовсім нічого не висилайте, або надішліть, коли все налагодиться».
«Значну підтримку ми також отримали від постійної клієнтки з Японії. Вона все запитувала, як може нам допомогти. Я не знала, що їй відповідати… Тоді вона зробила в магазині покупку на 200$ — різні цифрові товари, схеми для текстильних ляльок та викройки одягу, які їй були абсолютно непотрібні. Тобто жінка все одно знайшла спосіб нам допомогти. Інша ж клієнтка просто так безкоштовно надіслала мені з Америки колекційну ляльку. Це було дуже мило з її боку, враховуючи, що поставки ляльок у нас зараз дуже погані, та й ціни на ці ляльки просто захмарні».
Після 24 лютого
Виїхати всією сім’єю з рідного міста вдалося лише через два тижні після початку повномасштабного вторгнення. Одразу не випускали. А потім десь поруч упала бомба, загинула родина.
«Саме тоді почали відкривати зелені коридори на 3-4 дні. У нашому місті навчається багато іноземних студентів — маємо дуже гарне медичне училище. В першу чергу зелені коридори були відкриті саме для них. Їх вивезли, а потім вже дали дозвіл виїжджати місцевим».
Наступний місяць Оксана провела у родичів у Полтаві. Повернутися наважилися лише після повної деокупації Сум.
«Весь цей час до повернення я не могла просто сидіти, склавши руки. Я знала, что нужно донатить на ЗСУ, помагати економіці, що постраждала від війни. До того ж у нас є дитина, її потрібно годувати. Всі ці думки мене підтримували й надихали. Тому навіть у Полтаві я купувала пластик і ліпила руками всяке різне, щоб відволіктися й заспокоїти свою постійну потребу у праці».
У майбутньому Оксана сподівається знову вийти на рівень довоєнної конкуренції, створити додаткові робочі місця для людей, які вміють і хочуть працювати власними руками. На думку підприємниці, навіть такі маленькі кроки сприяють розвитку бізнесу в Україні і формують імідж України у світі.
«Раніше на мене працювало дві працівниці, але стався ковід, війна, все пішло на спад. Зараз працюємо лише я й мій чоловік: я придумую та втілюю нові ідеї й працюю з комп’ютером, а він отримує і відправляє товари. Навіть так ми не втрачаємо оптимізму. Не зважаючи ні на що, хочеться продовжувати улюблену справу… Просто спробуйте, щоб потім не шкодувати про згаяний шанс. Тож моя всім порада: пробуйте, пробуйте і ще раз пробуйте».
Western Bid
Співпрацею з Western Bid Оксана задоволена. За її словами, компанія працює швидко, зрозуміло і за потреби завжди допомагає.
«Western Bid — це великі розумнички. Я взагалі не знаю, що б ми робили без такого посередника. Доставка коштує набагато дешевше в порівнянні з іншими логістичними компаніями, будь-які питання вирішують на раз і два, постійно з’являються якісь покращення».
Висновок про роль Western Bid
Для мікобізнесу Оксани Пономаренко Western Bid став критично важливим партнером, що забезпечує:
- Доступність логістики: Значно дешевша вартість доставки дозволяє майстрині зберігати конкурентоспроможні ціни на легкі текстильні вироби.
- Оперативність: Швидке вирішення будь-яких питань («на раз і два») звільняє час підприємця для творчості і розвитку продукту.
- Постійний прогрес: Регулярні покращення сервісу надають продавцям нові інструменти для масштабування навіть у складних умовах війни та спаду виробництва.