Марк Думнич — колекціонер, що збирає, реставрує та продає вінтажні годинники. Його колекція складається з радянських, швейцарських та десятків інших рідкісних дбайливо відновлених пристроїв. Дослухаючись до особистих побажань, бренд VintageDuMarko завжди прагне запропонувати своїм клієнтам найкраще з того, що є в асортименті. На переконання команди, вінтажні годинники це не лише чудовий подарунок з нагоди будь-якого свята, а й інвестиція, що з часом тільки примножує свою собівартість.

З чого все починалося

Марк захоплювався годинниками з раннього дитинства. Його дідусь мав годинника радянського виробництва «Восток», якого особливо не носив, але торкатися не дозволяв.

«Пам’ятаю, як дідусь постійно заводив механізм. Від цього клацання мені щоразу ще більше хотілося розібрати той годинник, щоб збагнути, як там все всередині влаштовано, що саме змушує коліщатка крутитися».

У шкільні роки в Марка з’явилася можливість підпрацьовувати у сфері купівлі-продажу годинників. За порадою старших він мандрував селами Закарпаття, збирав годинники у стареньких бабусь, а потім займався їхнім перепродажем.

«Годинник — це така річ, що в принципі не псується. Він може стояти п’ятдесят або й сто років. Навіть якщо він зламаний, це не проблема. Професійний годинникар з легкістю полагодить його буквально за дві години».

Для 2011-2012-х років перепродажі були чудовим заробітком. На той час у годинниковому виробництві вже панувала ера змін. Кварцеві годинники відходили в минуле, їх замінювали китайські супердешеві механізми на батарейках.

«Якщо порівнювати білорусію, росію та Україну, то саме в Україні виготовляли найбільше класних радянських годинників. Люди тут мали смак. Подекуди ми знаходили дуже унікальні речі в чудовому стані. Часто бабусі нам навіть дарували ті годинники, казали, тримайте, діду вони все одно більше не потрібні, зір поганий».

Бажаючи стати висококласним фахівцем, Марк взявся старанно досліджувати годинникову справу, почав купувати більш дорогі годинники. Поступово перепродажі перетворилися на серйозний бізнес із широким колом знайомств та замовників, для яких колекційні годинники мали певну історичну цінність. Зрештою вже у 17-18 років чоловік заробляв 2000–2500$ на місяць.

«Насправді я вчився на спробах і помилках. Коли ми тільки починали, я придбав годинник за 15$. Досвіду в мене було замало, щоб розібратися, що то за годинник і визначити його цінність. Через два дні я уклав угоду на 5000$. Мене навіть не здивувало, що покупець проїхав 300 км машиною, щоб викупити годинника особисто. Ще через два дні мені вже пропонували за цей годинник 12000€. Проте було запізно».

Зараз, після років роботи, колекціонер максимально прискіпливо аналізує кожний товар. Якщо він викуповує колекційний годинник у когось із рук або на аукціоні за запитом свого замовника, то гарантує автентичність виробу та надійність угоди.

«Багато заможних людей, які займаються колекціонуванням тих чи інших речей, не шукають ці речі на eBay чи ще десь. Вони мають посередників. Їм зручніше створити запит, а не сидіти, шукати, спілкуватися з кимось. Вони просто хочуть отримати в шикарному стані конкретний товар за чітко окреслену суму. А ти, як посередник, вже сам вирішуєш, де та як будеш шукати цей товар. Головне пам’ятати про дві вимоги: вкластися в ціну та зробити все якісно».

Магазин на Etsy

У середині 2010-х Марк у слід за батьками перебрався до білорусії. Переїзд відкривав для бізнесу нові можливості. Саме тоді підприємець вперше дізнався про Western Bid.

«Я придивлявся до різних маркетплейсів. Багато моїх друзів з України продавали свої годинники на eBay, але мені цей майданчик не сподобався одразу. Я бачив, що у цього сайту немає майбутнього. Його інтерфейс давно не оновлювався та й комісії там великі. Натомість, коли я побачив Etsy, то зрозумів, що у цього сайту точно є потенціал».

Так підприємець потрапив на курси Western Bid, де навчали, як найефективніше використовувати можливості Etsy. Після закінчення курсу продажі бренду VintageDuMarko практично одразу почали рости. За три роки існування магазин здійснив понад дві тисячі продажів. Середній чек зі 100$ виріс до 500$.

«Не варто приховувати, що годинники — це досить маржинальний продукт. Тобто заробіток тут завжди хороший. Проте через складність це не найконкурентніша ніша. Щоб досягти певного рівня, навчитися професійно розбиратися у сфері, якісно реставрувати товар, потрібно кілька років клопіткої праці. Через те в цій ніші ніколи не буде супервеликої конкуренції, як скажімо, серед класичного бізнесу, такого як перукарні або манікюрні салони».

Іншим нюансом, що його підприємець називає головним парадоксом їхньої роботи, є різниця в клієнтському відношенні.

«Дивна історія, але чим дорожче ти продаєш товар, тим менше людина виносить тобі мозок. Буває клієнт купить годинник за 50$, а потім його не задовольняє якість або ж строки доставки. Натомість людина, яка замовляє товар за 1500$ робить це в один клік, нічого не питаючи. Її навіть доставка звичайною поштою особливо не турбує».

Зараз команда планує переходити до створення свого власного виробництва годинників, а не тільки реставрації вінтажних. Також бренд розвиває напрямок аксесуарів — чохлів для годинників.

«Головне проаналізувати аудиторію, що саме подобається людям, і лише потім починати. Ми ж не живемо у 1998-му році, коли на ринку не було нічого класного… Зараз бренд VintageDuMarko бачить перспективу в тематичних годинниках, тобто тих, що створюються задля якоїсь події».

Після 24 лютого

До повномасштабного вторгнення Марк із сім’єю планував повернутися до України, осісти в Києві. В білорусії посилювалися політичні гойдалки. Колись спокійна суверенна держава ставала все більше залежною від східного сусіда.

«Коли все почалося, я вже за тиждень був у Польщі. Ми просто зрозуміли, що тут (в білорусії — прим. авт.) жити не можна… Як тільки з білорусії в Україну полетіли ракети, усе внутрішнє задоволення враз випарувалося. Одразу ж захотілося забратися геть, щоб не стати безвільною частинкою системи».

Переїзд відбувався різко й хаотично. Хоча запас товару вдалося перевезти, було втрачено багато робочих зв’язків у білорусії, які відпрацьовувалися роками. Спершу було складно, але за рік бізнес виріс практично у два рази.

Помалу магазин відмовляється від радянських годинників, тому що попит на них стабільно падає. Натомість з’являється більше швейцарських годинників, які купують охочіше.

«З часом люди забули, що Радянський Союз лякав усіх ядерним грибом. Те державне утворення розпалося, стало історією. Але теперішня війна нагадала усім, а особливо старшому поколінню, що таке насправді Радянський Союз. І це породжує в людях відразу».

У майбутньому Марк обов’язково хотів би повернутися до України, реконструювати будинок на Закарпатті у селищі, де він виріс, та бачитися з друзями.

«Я впевнений, що скоро війна в Україні закінчиться, й настануть чудові часи для розвитку бізнесу. Наші люди дуже ідейні… В юності, після переїзду до білорусії, мене найбільше дивувала саме відсутність у людей усмішок. В Україні зовсім інша ситуація. Тут водій керує маршруткою, говорить по телефону, лузає насіння і ще й встигає пожартувати з пасажирами. Панує позитивна атмосфера».

Western Bid

Western Bid підприємець з усмішкою називає великою підмогою. Після повномасштабного вторгнення компанія підтримувала магазин та допомагала під час переїзду з білорусії в Польщу.

«Євгенові в німецький офіс я вже телефоную, мов татові додому. Ми на зв’язку практично кожного дня. Якщо виникає проблема, її одразу ж намагаються вирішити. А ще мені дуже подобається, що компанія чітко дотримується рамок. Якщо необхідно вирішити фінансові питання, тобі не кажуть чекати тиждень чи два. Все робиться зазвичай на протягом доби».

Роботою Western Bid Марк вкрай задоволений. Зараз підприємець користується складом фулфілменту у США, а в майбутньому планує спробувати послугу «найманий працівник».

«Мені подобається, що Western Bid весь час розвивається. Інколи в особистому кабінеті я лишаю їм зауваження або побажання щодо покращення сервісу, а згодом помічаю, як з’являються поліпшення. Тобто є зворотний зв’язок. І це прекрасно. Це забезпечує взаємний розвиток».

Висновок про роль Western Bid

Для Марка Думнича та його бренду Western Bid став незамінним партнером у кризовій ситуації переїзду та масштабування:

• Підтримка при релокації: Допомога у перенесенні бізнесу з білорусії до Польщі дозволила зберегти справу та вийти на новий рівень доходів.
• Оперативність фінансових операцій: Чітке дотримання термінів (вирішення питань протягом доби) дає підприємцю необхідну стабільність.
• Освітня роль: Саме курси Western Bid допомогли Марку побачити потенціал Etsy та професійно опанувати цей маркетплейс.