Іван Козак — художник та успішний підприємець на маркетплейсі Etsy. Він згуртував довкола себе талановитих українських художників, щоб створювати оригінальні подарунки для всіх і кожного, навіть для домашніх тварин. Його магазин ZKPortraitsWorkshop існує з 2016 року. За цей час вони продали вже майже 14 000 цифрових портретів, що радують клієнтів по всій Європі, а також в Америці та Канаді.
З чого все починалося
Історія з портретами закрутилася ще за університетських часів. Десь на другому чи третьому курсі в Івана з’явилася нагальна потреба знайти підробіток. Він спробував попрацювати різноробом, але згодом зрозумів, що це не для нього.
Подальші пошуки привели на біржу фрілансерів. Там саме шукали художників у стилі поп-арт. Іван умів малювати, захоплювався цим іще з дитинства, і нехай стиль поп-арт був для нього незнайомим, студент зважився подати заявку. Отримавши схвалення, завдяки відеоурокам він швидко набив руку й почав працювати найманим художником.
«Це було зручно — ти займався улюбленою справою, міг працювати з дому, мав більш-менш вільний графік, що для студента грало важливу роль. До того ж це приносило непогані гроші, як мені здавалося на той час. Однак, незважаючи на всі плюси, замовлення забирали багато часу — для того, щоб заробити трохи більше, я мав цілими днями сидіти за малюванням. Саме тоді зародилася ідея зробити аналогічний портретний бізнес в Україні».
Спершу Іван працював сам на себе: малював на полотні портрети в стилі поп-арт, а коли замовлень побільшало — взяв помічників. Поступово підприємець передав усю роботу найманим художникам, зосередившись на розвиткові новоствореної студії.
Починалося все зі звичайних нецифрових портретів, які створювалися від руки. Їх охоче купували на дні народження, весілля, річниці. Хлопці дівчатам, дівчата хлопцям, діти батькам, бабусям, дідусям. Це був оригінальний подарунок на будь-який привід. Згодом, правда, довелося відмовитися від картин на полотні й перейти на цифрове малювання. Останнє мало в собі більше плюсів. Це було набагато зручніше, та насамперед замовник міг побачити своє замовлення на етапі створення й за потреби внести якісь корективи. Від цього вигравали обидві сторони. Після погодження усіх правок малюнки друкували на полотно й надсилали замовникам.
Бізнес процвітав і виходив на досить серйозний рівень. З’явилася найбільша в мережі група художників з України, через яку студія отримувала переважну кількість замовлень. У ній було понад сорок тисяч людей. Це забезпечувало стабільний прибуток у пару тисяч доларів на місяць. Зараз така сума здається дещо сміховинною, але на той час це вселяло неабиякий оптимізм, породжувало бажання рости й розширюватися, докладати ще більше зусиль.
Одна біда — група розміщувалася у російській соціальній мережі ВКонтакте, що на той час була найбільш популярною в Україні. Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, сайт заблокували на державному рівні. Студія втратила безпосередній зв’язок із клієнтами, а разом із ними й основне джерело доходу. Довелося зачинятися й починати все заново.
Магазин на Etsy
Закриття студії підштовхнуло шукати інші варіанти. Так Іван відкрив для себе Etsy — міжнародну платформу для продажів креативних та вінтажних товарів, а також виробів ручної роботи.
Разом із приятелем вони почали опановувати новий майданчик: пробували щось продавати та вже навіть запустили рекламу, щоб просувати свій бізнес. Однак бажаного результату зусилля так і не принесли. Партнер переконував, що в них нічого не вийде, що нові спроби призведуть лише до втрати коштів, адже це Штати, інший ринок. Іван спершу погодився, та через певний час, коли їхні з приятелем шляхи розійшлися, ідея розгорнути повноцінну діяльність на Etsy повернулася.
Саме тоді, наприкінці 2015 року, в Google підприємець натрапив на рекламу майстер-класу щодо роботи з Etsy — це був один із перших майстер-класів у Києві, які запускав для всіх охочих експерт в електронній комерції та креативний продавець Олександр Радіч.
«Мені дуже сподобався той майстер-клас. Я так вразився, коли під час заняття лектору (Олександру Радічу — прим. авт.) прийшло цілих два замовлення на Etsy. Досі пам’ятаю дзеленькіт сповіщення. Я ще такий сидів і думав: Ну нічого собі! Після майстер-класу я вийшов таким зарядженим і налаштованим на роботу, ніби вже знав напевно, що у мене все вийде».
2016–2017 роки виявилися достатньо непростим періодом. Іван із командою повернувся на Etsy, пробував продавати те, що до цього мало попит на ринку України — поп-арт, реалізм та інше. Продажі йшли досить слабо, компанія отримувала лише одне-два замовлення за кілька місяців.
Щоб змінити ситуацію, Іван вирішив розширити звичний асортимент, додавши нові різноманітні стилі. Одними з перших вони випробували мультяшні портрети в стилі Сімпсонів. Насправді від цих робіт багато не очікували, але зненацька спроба завірусилася й стала досить популярною на західному ринку.
«Саме тоді я зрозумів, що на Etsy трохи інакша аудиторія. Там треба було пропонувати дещо інше, ніж в Україні. Це підштовхнуло нас до вивчення мультяшної тематики».
Так почали з’являтися різні портрети для дітей та дорослих в стилі супергероїв, персонажів популярних мультфільмів. Довелося шукати нових художників, тому що старі не змогли перелаштуватися на створення нових специфічних малюнків.
Велося важко. Реклама для американського ринку ціною суттєво відрізнялася від вітчизняних розцінок. Перші пів року магазин працював суто в мінус, але пізніше, коли у грудні 2016 року розпочався сезон новорічних свят, продажі різко виросли у п’ять разів і сягнули 200–250 замовлень. Це були космічні цифри у порівнянні зі звичними, що коливалися від 30 до 50 замовлень на місяць.
«Я був неймовірно радий, зрозумів, що перспективи є. З’явився потужний стимул рухатися вперед. З того часу я повністю присвятив себе роботі на Etsy».
Не останню роль в історії успіху відіграли особисті консультації з продажів на Etsy в Олександра Радіча. Професійне менторство, а також величезне бажання та готовність працювати над власним брендом у купі досить швидко принесли видимий результат.
Проте не обійшлося й без неприємних моментів. Якось на електронну пошту Івана постукалися 20th Century Studios — американська кінокомпанія, що володіє правами на Сімпсонів. Їм не сподобалося, що магазин використовує стиль мультсеріалу для створення своєї продукції. На щастя, ZKPortraitsWorkshop дешево відбувся — отримав лише кілька попереджень, без повного закриття. Проте задля обопільного спокою портрети у стилі Сімпсонів із продажів довелося зняти.
Випадок із кіностудією ознаменував новий етап спаду. Без сімпсонівського стилю продажі різко впали.
«У той час у мене всередині панували суперечливі емоції. Я нібито не втратив свою студію на Etsy, але певною мірою мусив починати все спочатку, шукати те, що буде цікаве нашій аудиторії».
Так команда прийшла спершу до карикатур, а коли ті просіли, з’явився новий досить оригінальний напрямок — портрети домашніх тварин у різних історичних образах, у сукнях, з короною на голові або ж сигарою в зубах. Вони й зараз є досить популярними в якості подарунка.
«Одна з наших клієнток уже встигла замовити у нас понад п’ятдесят картин, і на кожній якась нова домашня тваринка. У неї вдома є ціла стіна уздовж сходів суцільно завішена нашими портретами. Виглядає дуже круто. Коли ти бачиш такі результати своєї роботи, це дуже надихає».
Був навіть випадок, коли замовляли портрет для колишнього президента США Дональда Трампа. Та частіше всього магазин отримує замовлення на великі командні портрети для різноманітних відомих компаній-гігантів, таких як Google або Youtube. Задля цього студія навіть виробила свій власний авторський мультяшний стиль, що став не менш популярний за стиль Сімпсонів.
«Якщо порівнювати наш менталітет та їхній, простежується велика різниця між людьми. Мені це певною мірою подобається. Коли в нас (в Україні — прим. авт.) замовляли портрети для людей віком 40+ чи 50+, то це стовідсотково мали бути строгі портрети, максимальний офіціоз. На західному ринку все навпаки. Вони приходять до нас із неймовірно скаженими ідеями, навіть якщо подарунок створюється для директора компанії. Це круто. Люди не бояться ставитися до всього з гумором, не бояться обігрувати ситуації з життя. Звісно, спершу нам було трохи дивно, але зрештою ми звикли».
Зараз у команді Івана два менеджери: один відповідає на вхідні листи, інший координує виконання замовлень художниками. Більшу частину року вони працюють у звичайному режимі, без овертаймів, та коли починається сезон, кількість листів іноді сягає сотні в день. Розгрібати таку кількість повідомлень нелегко, але чітко налагоджені процеси дозволяють усе тримати під контролем.
Після 24 лютого
Початок війни застав Івана в пологовому — за дві години до повномасштабного вторгнення у дружини почалися перейми. Їхня донечка народилася об 11-й ранку під звуки сирен.
За словами Івана це були тривожні дні. Люди тікали зі Львова, на їхнє місце приїжджали біженці з Києва. Черги на заправках тягнулися на кілометри. Виїхати за місто було нереально. Та не зважаючи на події довкола та маленьку дитину на руках, сім’я лишилася в місті. З часом адаптувалися, продовжили працювати.
«Я запитував художників, як вони, чи можуть працювати. З усіх художників, які у нас були, а це близько двадцяти людей, з України не виїхав ніхто. А наш основний художник Сергій пішов воювати. Він вирішив так одразу ж, коли все почалося. Ми з ним інколи жартуємо, типу, Сергію, коли ти вже повернешся, там правки на старий портрет прийшли. Жарти жартами, але ми його справді дуже чекаємо».
У той період досить високою була підтримка з-за кордону. Клієнти намагалися більше замовляти від продавців з України. Серед найпопулярніших пошукових запитів на Etsy висвічувався гештег #StandWithUkraine. До літа активність трохи спала, але команда все одно отримувала багато теплих слів.
«Кілька людей із різних країн — клієнти, що колись замовляли у нас картини, — навіть писали на пошту, мовляв, Іване, ми знаємо, що в Україні війна, тож якщо у вас проблеми, приїжджіть із сім’єю, ми допоможемо з житлом, роботою. Здавалося б, ми переписувалися з цими людьми всього кілька разів, суто як продавець із замовником. Ми не були друзями, але це все одно було дуже круто».
Western Bid
Співпраця з Western Bid почалася з рекомендації Олександра Радіча. До цього Іван працював з іншими посередниками. Однак існувала невеличка проблема — ZKPortraitsWorkshop продає цифрові товари, що означає відсутність трекінгових номерів. Тобто картини існують не на фізичних носіях, типу полотна, а лише в JPEG або PDF форматах готових до друку. Замовники отримують файли на електронну пошту й опісля можуть їх роздрукувати де й коли забажають.
Розв’язати питання допоміг генеральний директор компанії Western Bid Михайло Бірман. Він тоді зателефонував особисто й повідомив, що виняток для акаунту Івана можливий.
«Я був приємно здивований рівнем сервісу. Відтоді я перейшов на Western Bid і ні разу не пожалів. Служба підтримки в них на висоті. До них можна звернутися з будь-яким проханням або питанням. Вони завжди налаштовані допомогти. Не так давно, наприклад, вони допомогли мені вирішити серйозну проблему з оплатою на Etsy, яка ставила під загрозу існування мого магазину. І це притому, що служба підтримки Etsy сказала мені, що з цим уже нічого не вдієш. Після цього я дійшов висновку, що Western Bid знає про Etsy більше, ніж сам Etsy».
Висновок про роль Western Bid для клієнтів
Історія Івана Козака наочно демонструє, що Western Bid для українського підприємця — це більше ніж платіжний сервіс. Це надійний партнер, який:
- Йде назустріч індивідуальним запитам: Кейс із цифровими товарами без трек-номерів доводить, що компанія готова створювати персоналізовані умови для успішного бізнесу.
- Рятує в критичних ситуаціях: Коли офіційна підтримка маркетплейсу (Etsy) опускає руки, експерти Western Bid знаходять рішення для збереження магазину.
- Забезпечує особистий підхід: Участь вищого керівництва у розв’язанні проблем клієнтів створює рівень сервісу, що надихає на подальший розвиток.